Пам’ятка для батьків

Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи.
Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.
Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.

Сім правил успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.



Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте ситуацію, а не дитину Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:
Висувайте реальні вимоги Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.
Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.
Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків:
виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки. Намагатися зрозуміти дитину, навіть, якщо вона помиляється у своїх твердженнях;
стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Найліпший спосіб виховання дітей - єдність дій матері та батька, взаємоповага, ніжні та люблячі стосунки;
не застосовувати фізичні покарання. Це може спричинити лише агресію з боку дитини;
допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: завзятості, активності, ініціативності; перешкоджати її негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості;
пояснювати підлітку наслідки його агресивної поведінки;
враховувати у вихованні та навчанні особистісні якості підлітка;
надавати підлітку можливість задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні;
обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства;
спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, (наприклад, заняття у спортивних секціях), заохочувати його до участі в культурних заходах.

Психологічні поради батькам


Душа-це те, що робить траву-травою,
дерево-деревом, людину-людиною.
Без душі трава-сіно,
дерево-дрова,людина-труп.
Григорій Сковорода

Душа дитини –ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:
дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;
заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;
надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;
давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;
забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;
відмовитися від надмірної опіки;
постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;
не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;
не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);
не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;
не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;
приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.
Пам’ятайте:
якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти;
якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним "комплексом провини";
якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;
якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;
якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!

Кiлькiсть переглядiв: 99

Коментарi