2017-11-23
Запали свічку пам'яті
Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.
Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки — твердині, не храми —
Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях..
З далини, аж немов з кам'яної гори надійшли.
Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»
І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».
Такими словами розпочався 23 листопада виховний захід до 84-ої річниці Голодомору, який підготували учні 6 класу Першолиманського НВК.
Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців.
Те, що відбувалося в Україні в 1933 році, не знайшло жодного відображення в документах офіційних установ. Навіть саме слово «голод» заборонялося вживати в офіційних документах. Але мільйони людей, які загинули від голоду в 1933 році не можуть безслідно зникнути у часі. Про них пам’ятають їхні діти й онуки, всі, хто вижив у той страшний час. Крім того, 26 держав світу визнали голодомор актом геноциду проти українського народу. ”Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…”Такою була спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року
Шестикласники познайомили присутніх з жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу. Увазі учнів було запропоновано перегляд документальних відео- та фотоматеріалів, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями, опухлі і змучені від голоду діти, дорослі, люди похилого віку.